свого істнування. Большевики все роблять для продовження істнування свого режіму, бо він захитаний в нутрі. Марні надії на зміни большевизму шляхом еволюції. І він також не рахується з можливістю цих змін, тільки або з побідою або з упадком свого режіму. Розуміється передовсім числять на побіду і то також в Анґлії й Америці. А що до Франції Німеччини й Австрії то він уважає, що „катастрофа їх пічнется вже в найближчім часі”. Так уявляє собі 9-ий конґрес комуністів світову ситуацію.
Тому дивно слухати заяви Льойда Джорджа, що Крассін являється не тільки представником большевиків, але й кооперативів, і що Англія говоритьз ним як з представником кооперативів. Це свідчить про те, що англійський державний муж не хоче подивитися правді в очі.
“Liberté“ принесла цікаве інтервю з Крассіном про „польську війну“: „Чотирі місяці — сказав Крассін — а саме від грудня до марта переговорювали Поляки нещиро з большевиками про мир. Большевики булиб уступили до тої міри, що готові були вивести свої війська з України, щоб український народ свобідним голосуванням висказав свою волю. Але Поляки хотіли заключити завішення зброї тільки коло Борисова, де їх фронт був найслабший а тимчасом готовилися до офензиви на Київ. Большевики мимо всего готові заключити мир, хоч можуть продовжати війну літами. Неправдою є, немовби вони мусіли вести вічну революційну пропаґанду в инших краях. Бо практика показує, що вони можуть істнувати між державами, побудованими на капіталізмі.
Це, що сказав Крассін в останнім реченню, може бути правдою. Але навпаки воно не відповідає дійсности: капіталістичні держави не можуть істнувати поруч соціялістичної. Ось які вісти приходять з Індії, найціннішої підпори найбільшої з капіталістичних держав.
З Парижа й Роттердаму доносять:
Похід большевиків в глибину Персії осмілив Індію: 43 індійських магараджів і емірів повідомило англійського віцекороля в Бомбаю, що не возьмуть участи в святі принятя англійського престолонаслідника. Рівночасно „Електричне Товариство“ в Калькуті заявило, що не дасть світла для ілюмінації в часі того свята. З Пенджабу й Бенґалії доносять про великі повстання проти Анґлії. В Белюджістані прийшло до битви між англійськими й індійськими військами, в якій убито й ранено 11.000 Англійців а 6.000 взято в полон. Залізничники в Бомбаю й Калькуті відмовилися везти англійські військові транспорти проти повстанців. 67 англійських кораблів на р. Тигрі з військами й муніцією висаджено в воздух або затоплено. Англійських солдатів, що доплили до берега, убивано прикладами рушниць так, що ні оден не остав при життю.. На Чорнім орі забрали большевики 16 анґлійських кораблів з нафтою.
Турки й Араби доходять до Баґдаду. Біля Таврусу захопили вони великі магазини з артилерією й муніцією, яких Англійці в поспіху не могли знищити.
Дивная новина!…
Чого за чотирі роки великої війни не могли доконати солідні Німці, того доконали за рік менше солідні большевики: порушили і повязали до спільної боротьби проти Антанти всі народи і ворожі собі племена Ісляму: і Турків і Персів і Арабів і ріжні індійські народи та народці. Від моря Мармира і від Гелєспонту аж в глибину Індії піднялись повстання проти Антанти. А за їх прикладом, як доносять з Парижа, рушилися проти чужої влади навіть нужденні Феллахи Египту і бідні племена Негрів в далекім Судані і давно пригноблені Бербери. Зі всіх мінаретів голосять муеззіни „святу війну“ проти Антанти: проти Англії, Франції й Італії. Ця іслямітська війна йде так стихійно, що захоплює навіть абісинських христіян…
Показується, що англійські знавці орієнту мали рацію, коли перестерігали перед силою цего руху (гляди один з наших перших оглядів).
Турецька влада в Царгороді, яка знаходиться під “опікою“ англійських гармат, втратила всяку власть. Її турецький народ не признає охочо навіть в самім місті. А зараз по другім боці проливу починається зона національного правительства Кемаля-Паші, яке проголосило наслідником престола принца королів-
