Намісник ґраф Гуїн відмовив нашому домаганню, бо в цій справі він не дістав ніякого приказу — ані від цісаря ані від центрального правительства і тому вважає своїм обовязком оставати на становищі австрійського намісника. До цего він додав, що свого уряду не зложить також на річ Поляків, хочби як вони отсего жадали від него, так як від думає, що Галичина має бути під австрійською владою аж до вирішення справи мировим конґресом; бо в иншім разі прийде до страшної боротьби між обома народами.
Конференція з намісником тревала через дві години і не допровадила до порозумління, бо намісник безглядно обстоював своє становище.
Вечером 31. жовтня 1918. р. відбулося засідання Української Національної Ради у Львові при участи відпоручників військової орґанізації.
Зібрані вислухали звіт з конференції у намістника та розважували: що дальше робити, чи вижидати сподіваної інформації з Відня і вичікувати, що зроблять Поляки, чи зараз приступити до виконання акту. Мої представлювання, аби справу відложити на короткий час, до приходу вісти з Відня і докладнійшого підготовлення стрінув передовсім закид з боку військових (Дмитро Вітовський), що справа є підготовлена і може вдатися лиш зараз, а як її відложиться, то не вдасться. З иншого боку піднесено, що як цеї ночи не возьмемо Львова, то завтра прийдуть Поляки, нас випередять і наша справа пропаде… Супроти сего, постановили зібрані члени Української Національної Ради виконати акт перевороту заняттям міста Львова зі всіми державними урядами — досвіта 1. падолиста 1918, та віддали сотникові Дмитрові Вітовському начальну команду українського війська.
По вірішенню справи розіслано зараз звідомлення до наших орґанізацій в краю, аби безпроволочно заняли всі державні уряди і орґанізували військо.
В ранці 1. падолиста 1918. р. крісові вистріли дали знати, що наші занимають Львів, а о семій годині рано прийшов до мене сотник Дм. Вітовський і заявив, що наші війська заняли Львів та обсадили всі державні уряди, без проливу крови і взагалі без жертв. Намісник і австрійська військова команда зістали інтерновані на своїх місцях, а львівський маґістрат обсаджений нашим військом та на ратушевій вежі над австрійським орлом станув синьо-жовтий стяг.
В місті спокій, лиш від часу до часу стріли крісові військових патруль, що по улицях відбирають оружє.
По полудні тогож дня наступило обнятя Намісництва відпоручниками Української Національної Ради. Відпоручники під проводом голови дра Костя Левицького пішли до намісника
