нема звичайно тих міністрів. Прямо — на дармо тратиш час. А які скучні бесіди виголошують ті нові міністри! Нпр. у Німеччині канцлєр Ференбах! Господи! Яка довга і як скучна його „програмова“ бесіда. Складається вона переважно з таких „блискучих думок“: „Дуже поважані Пані і Панове! Вибори в Німеччині вже скінчилися… Вони показали нам, що Німеччина перебуває — крізу… Про причини не мені говорити (Чому?). Щож? Треба державним кораблем плисти далі“… І такими загальниками „пливає“ пан канцлер без кінця. Мабуть старий розумний Бісмарк обертається в могилі, як чує таку „бесіду“ свого наступника.
В Польщі прийшло міністерство Ґрабського, який здавна заступав думку, що Польща повинна „погодитися“ з Росією. Але ніколи не сказав, що робити Польщі, коли Росія не хоче. Як відомо, до згоди треба двох. А Росія йде тепер вперед, далеко вперед… Опір їй моглаб дати Польща тільки по згоді з Україною. А Україна може полагодитися на правду з Польщею тільки на одержанню Галичини, яка далаб їй змогу з'орґанізуватися…
| УКРАЇНА |
|---|
25-літний ювілей відомого українського публіціста Серґія Єфремова святкувало в Київі 23. лют. українське громадянство. Академія Наук вибрала його своїм дійсним членом. А історико-фільольогичний факультет іменував його доктором українського письменства honoris causa. Академія мистецтва іменувала його дійсним Членом Ради Мистецтва.
Евакуація східної Галичини розпочата Поляками цими днями, коли вірити большевицьким радіо.
Повстання проти Поляків в Галичині, як сповіщають большевики, удалось задушити.
„Не бивать самостійної України“ — під таким оглавом большевицький „Плакатный Вѣстник“ подає чутки про українську справу.
Частина військ Омеляновича-Павленка і Удовиченка перейшла в большевицьке запілля.
Большевицьким ґенерал-ґубернатором Галичини, як сповіщають німецькі, польські і українські часописі, буде призначено редактора „Боротьби“ Семена Вітика.
Товариство „Українських Жінок“ в Станиславові засновує з вересня с. р. дівочий інстітут.
„Наше Життя“, новий український тижневик, присвячений справам культурним, політичним та суспільно-економічним — почав виходити з кінця червня на Хомщині.
Між Анґлією і Францією, як повідомляє „Ржечпосполіта“ на підставі інформації Чеш. Мін. Зак. справ Бенеша, сфери впливу на теріторії кол. Росії поділені так, що Україна відходить до Англії а балтійські держав до Франції.
В Данії між представниками російських і українських большевиків відбувся обмін думок з приводу миру між Україною і большевістією. Позаяк большевики не згодилися на повну незалежність України (вимагали економічної залежности), розмови не дали ніяких наслідків.
М. Гучков, кол. лідер октябрістів, як нас повідомляють з певних джерел, аґітує зараз за негайне визнання самостійности України.
В Бельграді заснувався гурт Росіян, що ставить собі метою, між иншим, добитись негайного визнання самостійности України від Врангеля і його закордонного представництва.
Відомий укр. діяч Е. X. Чикаленко пребуває зараз, в Карлсбаді. Здокоровля його покращало.
На Хомщині польський уряд наділяє українською землею польські зайд-льоністів з Мазурщини.
Ґен. Кравс, кол. командующий укр. армією жиє зараз в с. Затишу на Херсонщині. Большевики запрошували його до своєї армії. Але Кравс відмовився.
