Слідуючий = наступний, дальший, другий.
Случай = випадок.
Создавати = утворювати.
Средство = засіб.
Ужас = жах, страх.
Черта = риса, смуга.
Ящик = скринька, шухляда (старовинне: пуздерко).
Оце я навів де-кілька таких прикрих, „відворотних“ московізмів; але вони трапляються в сучасних наших книжках і ґазетах не десятками, а сотнями; аби тільки придивлятись уважно. Та то-ж то й лихо, що ми занадто байдуже ставились і ставимося до засмічування нашої мови чужими, непотрібними нам словами; де-які з них так уже приросли до нашої мови, що мабуть і збутися їх уже годі.
Наприклад: кладовище (моск. кладбище) замісць нашого: цвинтарь або могилки (Волинь); колодязь (моск. колодецъ) замісць нашого: криниця; хазяїн так само непотрібне нам, як галицьке ґазда, бо ми маємо своє: господарь.
„Я господарь в хаті“! (Руданський)
„Ой комаре-господаре,
Де ся скажеш поховати?“
„Добрий Вечір тобі, пане-господарю!“
„Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня“ (народні пісні).
Так само й Галичане настягали силу полонізмів у свою мову і не помічають уже їх, як наші лівобережці не помічають московізмів. Ось де-кілька прикладів із сотень:
Зголоситися (zgłosić się) = наше: озватися, обізватися.
Карк (kark) = в'язи.
Крок (krok) = ступінь.
Морд = душогубство, убивство.
Попертя (poparcie) = поміч.
Терен = ґрунт, місцевість.
Офензива = наступ.
Цофатися (cofać się) = відступати.
Файний (німецьке fein) = добрий, тонкий.
Узгляднити (uwzględniać) = браги на увагу, вважати.
Знесли цензуру = зняли (знести можна щось до купи).
Гостинець (gościniec) = шлях, дорога. На Великій Україні гостинець є — дарунок.
Зголоситися (zgłosić się) = озватися.
Закидати (zarzucać) = обвинувачувати, докоряти.
Заводити, завести (zawodzić) = обманити, одурити.
Завішення зброї = замирення.
Кусити (kusić) = спокушати.
Недописати = не справдити надій.
Обоятний (obojętny) = байдужий.
Огород (ogród) = сад, садок. Українське город — де росте капуста, морква, фасоля, то-що.
Ярина (jarzyna) = городина. Ярина вкраїнська — те, що в полі по весні сіють.
Передвиджувати = передбачати.
Подивляти (podziwiać) — дивуватися.
Пописатися, списатися = відзначитися.
Тішитися зглядами (cieszyć się względami) = користуватися прихильністю чи ласкою.
Мужатка (молодиця), кревнячка (родичка), кузина (сестра у перших).
