Перейти до вмісту

Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 4, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/234

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
 


Так як Бо, або: а що.
Перше всього В сам-перед.
Чого доброго Нема у нас такого виразу.
Обнадіяні антантою Антанта їх запевнила.
Із-за недостачі міста Через недостачу місця (із-за у нас нема; є: з по-за хати).
Не по нутру йому Не по ньому.
Слава несеться Несеться курка, а слава шириться. „Слава“ у нас може бути й погана: „Пожалійте сиротину і не вводьте в славу“ (Наталка Полтавка).
До речі мовити („къ слову сказать“) Просто: до речі.
Рахувати своїм обов'язком Вважати за свій обов'язок (рахувати можна гроші, яйця)…
Згубив надію Втратив надію.
Згубив грошей багато на цю справу Втратив багато грошей (можна і згубити гроші, коли випав гаман із кишені, але це по моск. потерял, а не потратила).
Полонізми:
Наше:
В цей спосіб Таким чином.
Діткнений хоробою Просто: недужий, хворий.
Від кількох днів Вже декілька днів.
Вертати там, звідки приїхав Вертатися туди, звідки.
Тішитися здоров'ям, повагою Користуватися, заживати.
Забрали йому всі гроші Забрали у нього
Вмерла йому мати Вмерла його мати
Бувай нам або мені здоров Просто: бувай здоров
Україна шпіхліром Польщі Україна є шпіхлір Польщі
Опустив Варшаву Покинув або виїхав з Варшави.
Аґітація, забаччю(!) якої Аґітація, що має на меті.
Мусіли цофнутися назад Мусіли відступити назад.
Вп'ялив вигребуючо очі на стоячу Дору (Кобилянська) По якому це?
Подивляти такі порядки Дивуватись на такі порядки.
 

Станислав Дністрянський.

Нові проєкти української конституції.
I.

Маю перед собою дві щіткові відбитки, під наг.: „Устрій Української Держави“,  Проєкти Конституції Української Народньої Республики“ (Львів 1920). Передав мені їх редактор „Волі“, щоб я висказав свої погляди про їх зміст. Дуже радо я принявся за це діло, бо вже від довшого часу доходили до мене чутки, що кодифікаційна комісія виготовлює начерк української конституції, але щойно сьогодні найшов я можність приглянутися близче вислідам праці цеї комісії. Яж уже від черги літ займаюся студіями з обсягу модерного державного права і стежу уважно за розвитком цих політичних подій, які відбуваються перед нашими очима, шукаючи наукових основ для всього того, що розгривається у житті усіх цивілізованих народів. Так і на справу української конституції дивлюся перш за все оком наукового дослідника; з другого однак боку не перестаю бути ані на хвилю українським громадянином, який однак в народніх справах не знає понад власну національну совість ніяких партійних чи непартійних авторітетів. Та вважаю, що якраз у найважнійшому питанні нашої національної будучности, у питанні про майбутню конституцію українського народа, не можемо оглядатися на якінебудь