селення, для підвоза продуктів на військові фабрики. „У нас не було ні одного зайвого корабля“ — пише Джеліко. А Німці топили ці кораблі в просто страшній проґресії.
Адмірал Симс, який прибув до Льондону в квітні 1917 р. і ознайомився з цифрами страт по документам в бритійським адміралтействі, признається в своїх мемуарах, що цифри зробили на нього страшне вражіння і що ніколи він не уявляв собі нічого подібного: „ці документи переконали мене, що Німеччина була на шляху до виграння війни, — і виграння в спосіб, який означав капітуляцію бритійської імперії без всяких умов через 4—5 місяців.“
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Воля. – 1921. – Т. 3, Рік 3. – Ч. 1-8.djvu/38}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Цифри були такими страшними, що анґлійське адміралтейство мусіло держати їх в великім секреті від громадянства і преси. В пресу подавилися фальшиві цифри, зменшені в 3—4 рази.
В червні число потоплених кораблів перейшло 1,000.000 тон.
Як згадано вище, загальне число німецьких підводних човнів тоді доходило до 300, але вони не мали змоги оперувати разом в більш-менш великій кількости. Требувалися зміна, відпочинок, ремонт.
Адмірал Симс з цього приводу пише: „як би Німеччина мала змогу держати на головних навіґаційних шляхах зимою і весною 1917 р. одночасно 50 човнів, — ніщо не перешкодило би Німеччині виграти війну. На місце 850.000 потоплених що місяця тон, вона топила би 2 або 3 міліона тон.
Антанту врятував вступ до коаліції Америки, яка в квітні 1917 р. оголосила війну Німеччині після того, як остання не згодилася поважати невтралітет американського торговельного прапору. Це була рокова дипльоматична помилка Німеччини, за яку вона заплатила прогришом всієї війни. Техника Сполучених Держав і їх майже необмежені ресурси дали Антанті таке збільшення сил і засобів, якого Німеччина не мала чим перемогти.
В розмові з лордом Джеліко, адмірал Симс висловив йому своє вражіння про страшну мову цифр.
— Що робити? — спитав він у Джеліко.
