А все таки журнал, який Ви двигаєте своїм духом, нагадує можливість такого розвитку. І тому я з приємністю згадую Вас, все одно, чи і як скінчиться Ваша праця; вона велика в своїй суті й ту велич — вірте мені, що се ніякий комплімент — видно здалека ще більше ніж зблизька. Щоб і молодь тут зацікавилася таким журналом і такими працями, требаб іще (вибачте, що зверну на се увагу) двох напрямів думки у Вас як історика: одного мрачно (sic) містичного й одного дуже реального. Маю на думці потребу розяснення в нашій минувшині й сучасности Вашим пером значіння: 1. релігійних мотивів у розвитку нації (тут вони дуже акутні і дразливі; люди як у середних віках захоплені релігійними справами — се мабуть антидот на їх погоню за грошем; є тут ревні католики між нашими, ревні православні, ревні пресвітеряни і що найстрашніше — сектярі, суботники, русселісти і т. п., які не знають інших турбот як тільки — кінець світу...) і 2. чистої економіки (тут же Америка, країна, де діє первісна психіка здобуття гроша і страшна, неімовірна рухливість у тім напрямі та неймовірна помисловість).
Чи не моглиб Ви написати і прислати мені дві статті на такі теми, не надто великі, напр. по 8 сторінок друку 8-ки Вашого журналу? Можете бути переконані, що я зроблю все, щоби звернути бодай частину належної відплати за Ваші нерви, блиски й години, вложені в такі студійки. Більших праць нема тут де містити. Ніхто тут ними не цікавиться: се початкуюча суспільність, на дорібку. Але сі дві теми зацікавлять її, бо хто говорить про гріш і про містику, той тут усе знайде вуха. Особливо цікаво читалиб евентуальні перспективи на будуче що до католицизму й и. релігій на Великій Україні та перспективи економічні — хочби тільки коротко про се було. Могутня англо-сакська секта пресвітеріян лагодиться до пропаганди на Великій Україні — вже й видання українські має в тім напрямі. Якби стаття Ваша була писана так, що зацікавилаб чужих, то її можнаби спробувати перекласти на англійську мову. При тій нагоді можнаб подати 5-6 речень про Вас як історика України, чим причинилосяб до пропаганди української справи взагалі. Сю тему можнаб навязати до урядженої тепер „круціяти” проти релігії й Церкви взагалі на Сході Европи. Чи маєте час на щось таке? Коли так, то прошу прислати. Моя постійна адреса: Winnipeg, Man., 247 Manitoba Ave., Canada. A як слалиб, то прошу взяти міцну коверту, бо часто нищиться в дорозі в кепських австрійських ковертах і може пропасти картка, дві, зі скрипту.
Наш нарід видко тут між чужими далеко виразніще ніж на його власній землі. Він має одну велику прикмету: витривалість
