з місяць, або й більше.
Позатим мало цікавого на світі. Може під впливом хороби моєї жінки — але я дуже песимістично дивлюся на світ і на все, що в нім тепер діється. Так хотівби кудись виїхати — в світ за очі, кораблем, аби тільки далеко. Сподіюся, що коло Вас лучче як у мене і желаю, щоб було лучче.
З дійсною пошаною
Д-р Осип Назарук
5.
Відень, 25. квітня 1922
Високо Поважаний Пане После!
Я хорію на т. зв. Hexenschuss (постріл) і тому не можу особисто бути у Вас тепер. Маю честь повідомити Вас, що я виїду незадовго, мабуть на пів року. Місце моє займе формально проф. Рудницький, а що він у Празі, отож заступати його буде проф. О. Кущак. Він з обовязку інформатора Уряду має обовязок бути в контакті з політичними провідниками. Тому будьте ласкаві, не відмовити йому того контакту. Користаючи з нагоди виїзду до Вас п. Богуна, попросив я п. Кущака поїхати. Я бувби Вам дуже вдячний, якби Ви сказали п. Кущакови свої погляди на теперішню ситуацію, спеціально в галицькій справі й українській взагалі.
Бажаючи здоровля з дійсним поважаннєм остаю
Д-р Осип Назарук
6.
Едмонтон, Альберта, 19. червня 1923
Виско Поважаний Пане Добродію!
Нераз я згадував Вас і тут, у сім дивнім краю, але плюс-мінус ЗО листів денно треба полагодити нераз, в урядових справах, з обовязку, тай просто віддиху не стає на те, щоб і собі справити приємність і написати щось не з обовязку. Особливо ж нема часу ще й з тої причини, що я хочу описати й сю дивну країну, бо хто ж у нас дбає про те, щоби описувати подорожі? Бідна ми нація, дуже бідна! Щойно тут, у великім англо-сакськім світі видно се страшенно ясно: коли глянути на море англійських видавництв, журналів, газет, книжок — в голові крутиться навіть такому твердому синови України, як я грішний. Коли ми дійдемо до подібного бодай розвитку?
