Восени 1903 року двадцятьоднолітній Вячеслав Липинський прибув до Кракова і, спинившися в Краківському готелі, вписався на агрономічний відділ (т. зв. Studium rolnicze) філософічного факультету Яґайлонського університету. Під час своїх студій у Кракові він слухав лекції не тільки загальновідомих тоді польських учених-природознавців: фізика Вітковського, ботаніка Ґодлєвського й інших, але також політика та економіста Станіслава Ґрабського (1871 — 1949) про робітниче й аґрарне питання та консервативного політика й правника Владислава Лєопольда Яворського (1865 — 1930) про підстави цивільного права.
Закінчивши аґрономічні студії 1906 року Липинський одружився з краков'янкою Казімірою Шумінською (30. VIII. 1906), а восени переїхав з нею до Женеви та вписався у тамошньому університеті на факультет літератури й соціяльних наук, щоб студіювати соціологію. Але вологий і шкідливий для його здоров'я женевський клімат а також альпейські „фени” примусили його уже влітку 1907 року повернутися до Кракова й звідси виїхати на декілька місяців на лікування до Закопаного. Відтоді аж до весни 1914 року він проживав з ріднею (своєю дружиною, її матір'ю та сестрою дружини) в Кракові при вулиці Коллонтая, відвідуючи час від часу своїх родичів, що проживали в своєму маєтку, Затурцях на Волині.
Не підлягає сумнівові, що вже під час своїх агрономічних студій, Липинський цікавився історією й слухав (може, тільки принагідно) виклади краківських істориків, головне Вінкентія Закшевського (1844 — 1918) і Віктора Чермака (1863 — 1913), обидва спеціялісти від XVI — XVII століття. Навесні 1908 року він знову вписався в Кракові на філософічний факультет і — вже офіційно — слухав викладів Закшевського і популярного тоді польського філософа Маврикія Страшевського.
За цією короткою хронологією передвоєнного десятиліття з біографії Липинського криються роки його інтенсивних студій не
