261-1. Розлучення провадиться прилюдно через суд.
На прохання подружжя справа про розлучення може бути в необхідних випадках, за рішенням суду, заслухана в закритому судовому засіданні.
261-2. Для порушення судової справи про розірвання шлюбу обов'язкове додержання таких вимог:
а) подання в народний суд заяви про бажання розірвати шлюб з зазначенням мотивів розлучення, а також прізвища, імені, по батькові, року народження і місця мешкання другого дружини; при подачі заяви про розірвання шлюбу стягується 100 крб.;
б) виклик у суд дружини для ознайомлення його з заявою про розлучення, поданого другим дружиною, і для попереднього з'ясування мотивів розлучення, а також для встановлення свідків, що підлягають виклику на судовий розгляд;
в) публікація в місцевій газеті оголошення про порушення судової справи про розлучення з віднесенням вартості оголошення за рахунок дружини, що подає заяву про розірвання шлюбу.
261-3. Народний суд зобов'язаний встановити мотиви подачі заяви про розірвання шлюбу і вжити заходів до примирення подружжя, для чого обов'язково повинні бути викликані дружини, що розлучаються, і, в разі потреби, — свідки.
В разі, якщо примирення подружжя в народному суді не відбулося, позивач має право звернутися з заявою про розірвання шлюбу в обласний суд.
261-4. Обласний суд, в разі визнання необхідності розірвати шлюб, повинен:
а) вирішити, при кому з подружжя, що розлучається, і хто з дітей залишається, а також хто з батьків і в якій мірі несе витрати на утримання дітей;
б) встановити порядок поділу майна в натурі або в частковому відношенні між дружинами, що розлучаються;
в) присвоїти кожному з дружин, що розлучаються, за їх бажанням, дошлюбне прізвище;
г) визначити суму, яка належить до сплати одним або обома дружинами при видачі їм посвідки про розлучення».
Голова Президії Верховної Ради УРСР
Секретар Президії Верховної Ради УРСР
м. Київ
15 вересня 1945 р.
