- Примітка: Спадкоємцями можуть бути лише особи, які є живими на момент смерті спадкодавця, а також діти, які зачаті за його життя і народилися після його смерті».
«Ст. 420. При одержуванні спадщини за законом спадкове майно ділиться на рівні частки між особами, закликаними до одержання спадщини в порядку черговості, зазначеної в першій та третій частині ст. 418.
Онуки та правнуки спадкодавця ділять між собою рівно ту частку, яка належала б їх померлому родителю».
«Ст. 421. З осіб, закликаних до одержання спадщини в порядку, зазначеному в ст. 418, ті, хто мешкав укупі з спадкодавцем, одержують майно, яке відноситься до звичайної хатньої обстановки та вжитку (за винятком речей розкоші), понад частку майна померлого, яка належить їм згідно з ст. 420».
«Ст. 422. Кожний громадянин може по заповіту лишити все своє майно або частину його одній або декільком особам із числа згаданих в ст. 418, а також державним органам і громадським організаціям.
За відсутністю осіб, зазначених в ст. 418, спадкодавець вправі відписати своє майно кому б то не було.
Заповідач може позбавити спадщини всіх або будь-кого з числа осіб, згаданих в ст. 418, проте він не в праві позбавити своїх неповнолітніх дітей та інших непрацездатних спадкоємців частки, яка належала б їм при одержанні спадщини за законом.
Спадкове майно, яке лишилось поза заповітним розпорядженням, розподіляється в порядку одержання спадщини за законом».
«Ст. 423. На осіб, зазначених в ст. 418, які одержують по заповіту спадкове майно, заповідач може покласти виконання якого-небудь зобов'язання на користь одного, декількох або всіх спадкоємців, які в силу цього розпорядження дістають право вимагати виконання відповідного зобов'язання вищезазначеними особами; так само заповідач може покласти на них виконання яких-небудь дій, спрямованих на здійснення загальнокорисної мети.
На осіб, які одержують по заповіту спадкове майно в порядку, передбаченому другою частиною ст. 422,. заповідач може покласти виконання зобов'язання на користь будь-якої особи.
При заповіданні майна державним органам або громадським організаціям заповідач має право зазначити певну мету, на яку повинно бути вжито відписане майно».
«Ст. 424. Допускаються заповіти, в яких у тому випадку, якби призначений по заповіту спадкоємець помер раніше відкриття спадщини або не прийняв її, заповідач закликає до одержання спадщини кого-небудь іншого з законних спадко-
