ґенерального штабу полковника (призвища не тямлю). Приняв мене чемно чоловік сухий, високий. На вигляд діловий і рішучий. Уявляв собою типічного німецького старшину ґенерального штабу.
Бесіда наша велася впродовж однієї години. Було це в присутності Смаль-Стоцького, який служив за перекладчика. По розмові на загальні військові теми, начальник ґенерального штабу запитав:
— Чи ви знаєте, що Україна підписала з нами в Бересті Литовському мировий договір, виступаючи як окрема Українська Народня Республика? — Отже одним із пунктів того договору являється зобовязання нашого правительства, з полонених українців у Німеччині створити військові частини з трьома родами зброї. В першу чергу має повстати частина з 6 тисяч козаків з триста старшинами. Та частина має стати ядром української національної армії. Правительство Української Національної Республики при посередництві Української Мирової Делєґації заявилося за тим, щоб ви, пане ґенерале, перебрали формування і провідництво тієї частини. Наш військовий міністер, раніше чим дасть згоду на ту номінацію, хоче познайомитися з вами, а також дістати вашу згоду. Військовий міністер поручив спершу мені переговорити з вами, а після того дістанете авдієнцію у міністра.
Так приблизно зясував мені начальник штабу причину й ціль мойого прибуття до Берліна. Мене це радувало незвичайно, але я опановуючи себе сказав спокійно:
— Я є українець по походженню. Як військова людина, після революції свобідний від присяги в даний мент. Отже без надуми рахую своїм ообовязком вступити в ряди національної армії У. Н. Р..
Начальник ґен. штабу запитав мене, чи я схочу дати йому відповідь на кілька питань. На мою згоду, він запитав:
— Яка опінія склалася у вас за час війни й полону, а) про німецький нарід, б) німецьку армію і її ґен. штаб?
— Чи український нарід, після вашої думки, має дані на створення самостійної держави?
— І врешті, як ви думаєте зорґанізувати адміністративно й тактично доручену вам частину українського війська?
На те все я відповів:
— Відношуся з повного повагою до німецького народу, що знайшов в собі тільки патріотизму й спаяности, що зумів майже одинокий станути проти цілого світа. Німецька армія свою вартість виказала у всіх боях, а в тому є заслуга добре зорґанізованого штабу. Так, український нарід має всі дані на створення самостійної держави, якщо дасться йому зразу зорґанізувати реґулярну армію. А в це я вірю. Орґанізацію порученої мені частини постараюся зорґанізувати на зразок німецький, користуючися вашою допомою.
19
