Сторінка:Віктор Зелінський. Синьожупанники (1938).djvu/43

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


В дні 3. березня зайшов до мене весело настроєний капітан Альвенслєбен і повідомив, що большевики з Муравйовим втікли з Києва під погрозою німецьких і українських військ і, що український Уряд вже в Києві. Наша дивізія мусить негайно почати ешелонами переїзд до Києва. На другий день я з Альвенслєбеном мав автом виїхати до Києва, щоб там бути раніше за дивізію.

Вістка Альвенслєбена мене дуже вразила. З однієї сторони була невимовна радість, що Київ вільний, а з другої жаль, що ми синьожупанники своїми баґнетами його не добували. Жаль за тими романтичними мріями…

Мій штаб, старшини й козаки, відчували те саме, що й я.

Того ж дня видав я наказ по дивізії про наш перехід до Києва. Залишив в Ковлі полковника Пухтаєвича для орґанізації другої дивізії.


III. Синя дивізія в Києві.

Четвертого березня вирушив я на німецькому авті до Києва. При моторі сидів Альвенслєбен. Зі мною їхав мій начальник штабу Янів і мій персональний адютант сотник Кутітонський.

Була чудесна погода. Українська природа викликала у мене прегарний настрій. Я був на рідній землі й прямував до Золотоверхого Києва.

Переїхали через Дубно й Рівне до Житомира. Тут ми переночували в гостинниці, а на другий день біля полудня вїхали до Києва. Я зі своїми старшинами залишився в Ґранд-готелі, а Альвенслєбен поїхав до свойого штабу, що був вже в Києві.

В той же день зайшов я до будинку військового міністерства на Печерськім і представився військовому міністру Жуківському. Заразом зложив рапорт про похід дивізії до Києва. Прийом був цілковито сухий-офіціяльний. Спитав я його, де має розташуватися дивізія. Одержав відповідь, щоб звернувся до команданта Києва ґен. Пресовського. З ніякими питаннями відносно дивізії він до мене не звернувся. Що торкається забезпечення дивізії необхідностями, поручив він мені звернутися до начальника постачальні.

З військового міністерства подався я до команданта Києва ґен. Пресовського. Тут довідався я, що командант взагалі не був повідомлений про приїзд дивізії. Через те нічого командантура в цій ціли не підготовила. Значиться дивізія була без мешкання.

Те все зробило на мене дуже прикре враження. Військове міністерство знало дуже добре про те, що до Києва має приїхати ціла