Сторінка:Віктор Зелінський. Синьожупанники (1938).djvu/79

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виникла проблема з вичиткою цієї сторінки


жнмч. зроЛі.іи величезну роботу серед селянства на місцях культурно-освітній працею А а часи Директорі? станули знову в зброй» р*да українсько? армії. Старшини снньожупанкики в більшості зай- пади поважніші пости а українській державі за час Директорії. Сиро- ТТМКО Деякий час був ВІЙСЬКОВИМ міністром, Члжевськнй губерніальний комісаре* на Полтавщині а відтак міністром ькутрішких справ. Миро новин секретар Директорі?, Крушинський персональним адютантом то повного отамана, Чехівський командантом Києва, Омельченко началь нмком штабіа в різних частинах, Шаловал начальником старшинсько школи ж згодом начальником дивізії в ранзі генерала... і багато ікііт: про яких в нічого не знаю певного. Врешті зі синьожупаиників в ча Директорії зорганізувався один полк Синіх під командою Пащенка зт>дои полк. Вишнівського, що провадив героїчну, жорстоку боротьб а большевиками. Цей полк був кіль как ратно здесяткований в боях сам полк, Вншнівський опісля був начальником канцелярії військове місі? в Варшаві лід моїм проводом. Снмьожупанникн, не зважаючи на всі перешкоди, як зі еторон своїх земляків, так теж жорстокої нашої долі, станули на прю лрот тих всіх перешкод, залишилися непохитними борцями за украінськ справу Й виправдали свої сподівання та здобули собі право записати сеС в історії визвольних змагань українського народу. І сьогодні, як меі відомо, ті же синьожупанники продовжують свою працю і боротьб; як на рідних землях, так теж і на еміграції, за сповнення великого Ідеал

Самостійно! Соборно! Української Держави.