1. липня с. р. в залі Українського Наукового Інститута в Берліні відбулося засідання, присвячене памяти покійного В. К. Липинського, який був дійсним членом Інститута. На цьому засіданні проф. Д. Дорошенко мав виклад про Липинського, як про історика.
Зазначивши, що в особі покійного В. К. Липинського українська наука і взагалі українська національна думка понесли тяжку, болючу втрату, проф. Д. Дорошенко зясував причини, чому Липинський, родившись і вирісши в польській родині, в атмосфері польської культури і польських традицій, відчув себе українцем і прилучився до українського національного руху.
Він вияснив, яку ролю у виробленні українського національного світогляду Липинського відограли його історичні студії і дав загальний огляд історичних праць Липинського та їх значіння в українській історіоґрафії.
— Вже як ґімназіст 5. кляси у Киівї почув себе Липинський сином української землі, зобовязаним працювати на користь автохтонної української людности, пристав до таємного гурту українців-середнєшкільників у Київі і з того часу звязав свою долю на-віки з долею українського національного руху.
Цей факт, що молодий польський шляхтич, вихований в польській культурі і, самозрозуміло, в римо-католицькій релігії, яка на землях колишньої історичної Польщи, що опинились під Росією, була сінонімом польськости, — цей факт сам по собі не був відокремлений і рідкий.
Діло в тім, що серед польської і спольщеної (колись — українського походження) шляхти на правобережній Україні вже з початку XIX. століття робиться помітною певна, так би мовити українофільська течія. Вона має коріння в натуральній привязаности уроженців українських провінцій — польських шляхтичів до своєї тісніщої батьківщини України, в навіяних ідеями романтизма почуттях інтересу до бурхливої минувшини краю, нарешті — під впливом нових гуманних ідей — в співчутті до тяжкої долі української народньої маси, що аж до 1861 р. перебувала в кріпацтві і стогнала під ярмом феодальних і бюрократично-поліційних порядків. З початку ця течія виявлялась головно в літературі, створивши цілу т. зв. „українську шко-
