Цю сторінку схвалено
ГАННА.
Одна ластівка не приносить іще лїта!
ВЕРМЕЛЬСКІРХ
робить собі місце на лавцї при печі са сїдає.
Де Геншель?
ГАННА.
Поїхав нинї долїв на кладовище.
ВЕРМЕЛЬСКІРХ.
Правда. Нинї уродини його жінки.
Мовчанє.
А то старий побиваєть ся! — Коли-ж він верне?
ГАННА.
Я не знаю в загалї, по-що він мав їхати там. Нам тут так треба коний, що аж! Тай нового парубка забрав із собою!
ВЕРМЕЛЬСКІРХ.
Е, Ганно, злість попсує вам апетит.
ГАННА.
Та бо се й правда! Він покинув тут всьо. Омнїбус має від'їхати точно. Бричка стоїть там заболочена, а Гауфе не може дати собі вже ради. Старий хлоп задубів як колода!
ВЕРМЕЛЬСКІРХ.
Так, так, вже зачинаєть ся. Роботи є всюди досить! Нинї приходить на гору кухар. Вже і я замітив се в пиварнї.
