Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/74

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ГЕНШЛЕВА.

А може Зібенгар скаже звести тебе на долину.

ФРАНЯ.

Я буду призирати ся цїлком сьміло; з нїкого не роблю собі нїщо. А як яка гуляти ме з паном Зібенгаром, то я кину на неї кісткою зі сливки.

ГЕНШЛЕВА.

Та задурила ся до чиста в Зібенгарі.

ФРАНЯ.

Бо він таки найкрасший зі всїх.

Грає музика.

Ну, вже знова зачинають, тепер грають польку.

Знова гуляє.

Я гуляла би зараз з паном Зібенгаром. Та заки би й оглянув ся, поцїлувала би я його, от так собі нї відси нї відти.

ГЕНШЛЕВА.

Для мене був би вже Зібенгар за старий.

ФРАНЯ.

А ваш чоловік іще старший, панї Геншлева.

ГЕНШЛЕВА.

Ти дурна, мій чоловік молодший пять лїт від нього, розумієш?

ФРАНЯ.

Але він подобає на богато старшого. Такий вже старий, поморщений. Овва, я не поцїлувала би його!