продуктів її промислу, яких Україна так необхідно і негайно потребує.
Та передумовою цього всього є зміна теперішних політичних обставин у вище згаданому напрямі. Це повинні мати на увазі ті, що дійсно бажають уздоровлення Европи.
Промисел на Україні в страшному занепаді і нема надії на його піднесення в найближчому часі.
Фабрики, заводи, цукроварні і. т. ин. здебільшого понищені і зруйновані і то не за часів так званої „імперіялістичної світової війни“ ані на початку революції, а вже за самого правильного хозяйнування большевиків.
На скільки деякі заводи ще цілі, то в них працює тепер в десятеро менше робітників, ніж за нормальних часів. Продукція в двацятеро менша і гірша. Велика скількість сирівців та складових частин заводських марнується і пропадає.
Наслідок того такий: люде ходять буквально голі й босі і грішне тіло прикривають мішками (які стали дуже дорогі, та вже й їх нема де дістати), по містах (наприклад в Одесі) нема опалу, світла, води, елєктрична станція не працює, не говорячи вже про трамвай і т. п.
