маленького росту, в білій одежі, весь час кричала, а друга, струнка, чорнява, стьобала чоловіка, що, схопив її за руку, пугою, яку вона тримала в другій, вільній руці.
Мій брат, миттю зрозумівши суть справи, закричав на насильників і кинувся в бій. Один із них залишив паній й повернувся до брата. Побачивши по його обличчю, що бійка неминуча, бувши гарний, досвідчений боксер, мій брат вихорем кинувся просто на нього й з одного маху шпурнув його проти колеса екіпажу.
Тут уже не було часу гратися в лицарство. Приборкавши його добрим стусаном ноги, він схопив за комір другого, що стягав чорняву панну за руку. Тут він почув, як затупотіли копити, по його обличчю вдарило пугою, третій напасник боляче вдарив його в перенісся, а той, кого він тримав за комір, скористався цим, вирвався з рук і кинувся тікати назад по дорозі.
Ошелешений від удару брат опинився віч-на-віч з напасником, що був тримав коня, і побачив, що коляса, гойдаючись з боку на бік, хутко котила по дорозі з обома жінками, що оглядалися назад. Напасник, що з ним він лишився, здоровенний парень, одразу кинувся на нього, але брат попередив, з усієї сили ударивши його в лице. Далі, зрозумівши, що він залишився сам, обминув свого ворога і кинувся тікати вздовж дороги за колясою. Навздогін за ним погнався його супротивник. Тоді й той, що раніш утік, вернувся назад і собі гнався оддалеки.
Раптом брат спіткнувся й упав. Найближчий з напасників був кілька кроків од нього. Він хутко схопився й готувався вступити в бій тепер уже з двома ворогами. Ледве чи вийшов би він на переможця боротьби. Та на його щастя струнка чорнява панна спинила бричку й побігла йому на допомогу. Виявилося, що в неї був револьвер; він лежав під подушкою сидіння, коли на них напали. Не доходячи шости ярдів, вона вистрілила й замалим не влучила в мого брата. Один з грабіжників,
