до самого кінця. Протягом двадцяти чотирьох годин вони працювали двадцять чотири години! У нас на Землі працює так хіба лише одна комашня.
Друга властивість марсіян, — як не дивно це може здатись світові, де таку важливу ролю відограє сексуальне життя, — це те, що вони зовсім безполі істоти; отже й не знають вони тих бурхливих пристрастей, які виникають у нас від ріжниці полів. Розплоджуються вони почкуванням — дійсно, як наші поліпи. Нині вже встановлено, що за час війни й перебування марсіян на Землі з'явився на світ маленький марсіянин. Він, як дійсно виявилося, був прип'ятий до свого родителя, на взірець, наприклад, того, як пуп'янок лілеї прип'ятий до стебла.
На Землі у всіх вищої організації істот, не виключаючи й людини, цей спосіб розплодження зник, але й на Землі, безперечно, це був первісний спосіб. Серед нижчих істот, аж до найближчих хребтовців, обидва способи існували поруч, але, зрештою, сексуальний спосіб узяв гору. На Марсі очевидячки цей процес пішов протилежним шляхом.
Цікаво зауважити, що один відомий письменник-філософ, — досить, проте, сумнівної наукової репутації, як учений, — ще задовго до приходу на Землю марсіян уже пророкував, що людина кінець-кінцем матиме структуру тіла не дуже вже далеку від тієї, що її мають марсіяни. Я пригадую собі його пророцтва, коли вони з'явилися в одному з чисел, нині вже покійника, Pall Mall Budget, за листопад чи грудень р. 1893; і пригадую також одну карикатуру на неї, що з'явилася ще в домарсіянському часописі Phncu. В жартовливому тоні говорилося в статті, що удосконаленість механічних приладдів зробить зайвим ноги й руки в людини, а вдосконаленість хемічних винаходів зробить зайвим перетравлювання їжі; що такі органи, як зуби, волосся, ніс, вуха й підборіддя, переставши бути важливими для організму, будуть поволі зменшуватися й за кілька віків поволі атрофуються шляхом натурального
