або з відносно-непорушної осі, з одночасним круговим рухом навколо неї, що відбувається в одній площині. Майже всі сполучення в їхніх машинах становлять складну систему сковзастих частин, що пересуваються по маленьких надзвичайно гарно вигладжених підпорах.
Цікава ще одна подробиця: довгі підойми їхніх машин переважно зрушуються системою металевих дисків в еластичному футлярі, що вельми нагадує систему м'язів. Через ці диски пускають електричний ток, диски поляризуються й притягаються один до одного з великою силою. Оце саме й давало рухові подобу з рухом живої істоти; це саме й дивувало та лякало всіх, хто бачив марсіян, як вони рухаються. Ніби крабовидна робоча машина, що працювала, розвантажуючи циліндер, саме в ту хвилину, коли я виглянув з розколини в стіні, мала багато таких штучних м'язів. Її безперечно було легше визнати за живу істоту, ніж марсіян, що лежали навколо ями проти сонця, задихаючись, знесилено похитуючи своїми полапками, і ледве переповзали з місця на місце, не зовсім ще очунявши після своєї мандрівки через безповітряні простори.
Я ще довго придивлявся до них, освітлених сонячним промінням, крізь свою щілину. Я з цікавістю стежив за їхніми кволими рухами, помічуючи кожну дивну для нас особливість їхніх фігур, поки, нарешті, вікарій не пригадав мені про свою присутність, зо всієї сили сіпнувши мене за руку. Я оглянувся й побачив його сердите обличчя й красномовно стиснуті вуста. Він теж хотів дивитися, щілина ж була маленька й двом одночасно дивитися крізь неї не можна було. Отже мені довелося кинути свої спостереження, аж поки він не використав своє право.
Коли я знов дивився в щілину, невтомна машина-робітник уже поскладала докупи всі вийняті з циліндра окремі частини апарату і зробила з того щось таке, що своєю формою, безперечно, нагадувало її саму. А трохи ліворуч
