Сторінка:Герман Ґортер. Світова революція. 1922.pdf/52

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Одно слово, ватажки капіталізму послугуватимуться державою і армією, щоб урятувати капіталізм і здобути для себе все збільшену надвартість, котру можна видерти тільки жахливою формою гніту.

Але ті всі жахи поженуть у повстання убогі й поневолені кляси, робітників, незарібних, демобілізованих салдатів.

А понеже капіталізм не має инших засобів оборони, крім держави, то проти держави бунти схоплються, бо вона сама є втілення капіталізма. Боротьба з імперіялізмом розгорнеться в боротьбу з капіталізмом за соціялізм.

Чи зможе пролєтаріят доказати того, чого капіталізм не мав снаги вчинити? Чи може він лад з хаосу побудувати, хліб і вигідности міліонам робітників здобути? Чи зможе він разом і людськість врятувати?

Безперечно, він то може.

Він може того доконати, бо сила тих притичин, що вадили капіталізму, пролєтаріята не спинятимуть.

Безумовно, збудувати новий лад з безкрайної руїни і пустелі, буде завдання дуже важке. Це те саме, коли перебірають збанкрутоване підприємство. А все ж таки пролєтаріят доскочить цього лекше й швидче, ніж буржуазія, бо він не має потреби з капіталізмом торгуватись і з ним розмовляти та йому приподоблятись.

Насамперед, усі багацтва й засоби продукції, які будуть на руках, буде вжито для користи всіх.

Він поперед перебере на себе контроль над промисловістю, торгом,транспортом, банками і хліборобством. Це мусить бути все контрольовано, реґульовано централізованою владою, — а ґрунт для того вже сам капіталізм далеко підготовив. Велитенську масу робучої праці буде тим збережено, саму працю буде рівномірно росподілено, а таким робом і незарібність буде оминатись.

Кайзери, королі, банкіри, промислові магнати, юнкери, дідичі, — все ті, що чужою працею й чужими доробками своє життя роскошами прикрашали, позникають і праця поплине продукційними стрижнями на користь усім.

Пролєтаріят не має потреби провадить економічні війни. Він тямитиме, як упорядити на міжнародню скалю торг, транспорт і обмін — так, як того капіталізм ніколи не зуміє зробити. Працю зорґанізується і на міжнародню скалю зцентралізуеться.