Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/81

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 68 —

 Альтмаєр: Тpa-ля, тра-ля, ра-ра!
 Фрош: Гортанки всі настроєні якраз!
(співає): Державо римська і свята.
Як держишся її при купі?
 Брандер: Погана пісня! Тьфу. — це пісня політична!
Паршива! помоліться Богу нелукаво.
Що вам не треба дбать про цю святу державу!
Я думаю: щаслива доленька моя, '
Що канцлером і кайзером не я.
А голову і ми таки повинні мати.
Давайте, будем вибірати!
Ви знаєте, які прикмети тут потрібні. —
Вирішуйте, хто здібний?!
 Фрош (співає): В гору, в гору, жайворонки враз!
Поклоніться милій сто тисяч раз!
 Зібель: Поклони їй? о ні! про це й не хочу чути!
Фрош: Поклін ще й поцілунок мусить бути!
(співає): Одчини! в тиші нічній.
Одчини! то милий твій!
Зачини! Вже білий день!
 Зібель: Так, так хвали та слав! виспівуй їй пісень!
Та буде ще колись утіха в мене.
Звела вона мене, зведе й тебе напевне.
Хай домовик коханком буде їй.
На роздоріжжі заздриться на неї!
А з Лисої гори хай цап хіба старий,
Тікаючи, «добраніч» їй заблеє!
А хлопець чесний, молодий
Занадто добрий задля неї!
Про привітання я не хочу й знати,
Хіба би шиби їй повибивати.
 Брандер (бє кулаком в стій): Послухайте мене! Мовчать!

Мовчать!

Признайте це, я знаю жить, панове!
Раз тут закохані сидять.
Я мушу їм нове щось заспівать.
Щось на «добраніч» гарне та чудове!
Ця пісенька нового крою, —
А ви гуртом підтягуйте за мною!

(співає):
В пивниці була миш колись.

Що їла сала й масла,
Як доктор Лютер черевце
Чималеньке запасла.
 Кухарка дала їй мишак.
 Їй стало в світі тісно так, —
 Невжеж то від кохання?