Цю сторінку схвалено
/ Пантоміма – траурні обряди навколо гробниці. /
ХОР. Ах, якщо ти в імлі тінистій,
Еврідіки образ чистий,
Образ чистий, чуєш нас,
Згляньсь на тугу, наші ридання,
Глянь на жалі, вболівання
У сльозах повсякчас.
ОРФЕЙ. Прошу, ідіть… Побути з нею хочу сам
І віддатись один нескінченим сльозам.
/ Хор повільно розходиться по гайку. /
ОРФЕЙ. Ніжна любов моя,
Кличу тебе я, маля,
В пору ранкову.
А день мине собі,
Вночі тебе в журбі
Кличу я знову.
Еврідіко! Еврідіко! Тінь кохана!
Ах, ти в яких місцях?
Твій Орфей скрізь блукає
В журбі, у сльозах
І тебе повернути
Просить усю природу,
А вітри зойк женуть
Геть з небозводу…
Весь в горючих сльозах,
Я гукаю в лісах:
Де ти, кохана?
Зворушена луна
Відгук розносись одна,