Сторінка:Глюк-Еврідіка - лібрето (переклад Дроб'язка).pdf/3

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


/Пантоміма - траурні обряди навколо гробниці./

Хор. Ах, якщо ти в імлі тінистій,
  Еврідіки образ чистий,
  Образ-чистий, чуєш нас,
  Згляньсь на тугу, наші ридання,
  Глянь на жалі, вболівання
  У сльозах повсякчас.
Орфей. Прошу, ідіть... Побути з нею хочу сам
  І віддатись один нескінченим сльозам.

/Хор повільно розходиться по гайку./

Орфей. Ніжна любов моя,
  Кличу тебе я, маля,
  В пору ранкову.
  А день мине собі,
  Вночі тeбe в журбі
  Кличу я знову.
  Еврідіко! Еврідіко! Тінь кохана!
  ах, ти в яких місцях?
  Твій Орфей скрізь блукає
  В журбі, у сльозах
  І тебе повернули
  Просить усю природу,
  А вітри зойк женуть
  Геть а небозводу...
  Весь в горючих сльозах,
  Я гукаю в лісах:
  Де ти, кохана? '
  Зворушена луна
  Відгук розносись одна.