Сторінка:Гнат Хоткевич. Григорій Савич Сковорода (український фільософ). 1920.pdf/129

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
СВОБОДІ.

Що то за свобода? Яке в ній добро?
Де-хто каже, наче воно й золоте.
Ах, не золоте. Коли порівняти золото із свободою,
То воно буде грязью.
О, коли б же міні не пошитися у дурні
Та не втратити своєї свободи!
Будь славен во вік, о муже ізбранний,
Свободи отче, герою Богдане!

 


 

Блажен, о блажен
Хто з самих пелюшок
Посвятив себе Христу,
День і ніч мислить по Його слову,
Узяв іго благе
І вагу легку,
До сього звик
І до сього навик.
О, се свята доля!
Хто сієї скоштував солодкости,
Той вовік не впаде в мирські приваби,
В наготі, в бідах не заскучає,
Ні вогонь, ні меч від того його не розлучить.

 
З ГОРАЦИЯ.

Купець просить у Бога солодкого спокою
Коли вихор кидає його по морю,
А місяць і ясні зірки покрила чорна хмара.
Просить спокою під час битви турок скажений,
Але ніщо, ні навіть дорога порфира
Не дасть нам внутрішнього спокою.
Бо ні царська власть ні повна золота скриня
Не можуть заспокоїти хвиль бідної душі
Та втишити безперестанні зітхання,