добув? Роздобудь черевики, вийду за тебе заміж… — І засміявшись, побігла геть з гуртом дівчат.
Наче вкопаний стояв коваль на одному місці.
— Ні, не можу; не сила більше… — промовив він нарешті. — Але, боже ти мій, чому вона така в біса гарна? Її погляд, її голос, геть усе, ну от так і палить, так і палить… Ні, немає вже снаги перемогти себе. Час покласти край усьому. Пропадай душа! Піду втоплюся в ополонці, та й поминай, як звали!
Тут рішучим кроком пішов він уперед, догнав гурт дівчат, порівнявся з Оксаною і сказав твердим голосом:
— Прощай, Оксано! Шукай собі якого хочеш жениха, мороч кого хочеш; а мене не побачиш більше на цім світі.
Красуня була ніби здивована, хотіла щось сказати, але коваль махнув рукою й утік.
— Куди, Вакуло? — кричали парубки, бачивши, як біжить коваль.
— Прощайте, браття! — кричав на відповідь коваль. — Дасть бог, побачимось на тому світі, а на цьому вже не гуляти нам разом. Прощайте! Не згадуйте лихом! Перекажіть отцю Кіндратові, щоб одслужив панахиду по моїй грішній душі. Свічок перед іконами чудотворця та божої матері, каюсь, не обмалював через мирські справи. Все добро, яке знайдеться в моїй скрині, на церкву. Прощайте!
Проговоривши це, коваль пустився бігти знову з мішком на спині.
— Він стерявся! — говорили парубки.
— Пропаща душа! — побожно пробурмотіла бабуся, що проходила повз, — треба піти розказати, як коваль повісився!
Вакула тим часом, пробігши вулиць кілька, спинився одвести дух. «Куди це я справді біжу? — подумав він, — наче все вже пропало. Спробую ще способу: зайду до запорожця Пузатого Пацюка. Він, кажуть, знає всіх чортів
