цьому кінчилось: не довго думавши, схопив він жменю грязюки й швиргонув услід їй. Удар був влучніший, ніж можна було сподіватись: увесь новий ситцевий очіпок був заляпаний грязюкою, а регіт у гурті легковажних гульвіс вибухнув ще з більшою силою.
Огрядна чепуруха спалахнула від гніву; та віз у цей час від'їхав досить далеко, і злість її впала на безневинну падчерицю та на плохого чоловіка, що, звикши здавна до таких пригод, увесь час уперто мовчав і байдуже сприймав несамовиті речі розлюченої жінки. Проте невтомний язик її тріщав і торохкотів, аж поки не приїхали вони в передмістя до старого знайомого і кума, козака Цибулі. Зустріч з кумами, що давно не бачились, вигнала на якийсь час із голови цю неприємну пригоду, і наші подорожні почали розмову про ярмарок, перепочиваючи після довгої дороги.
З української комедії
Вам, мабуть, траплялося чути, як десь рине далекий водоспад, коли все навколо сповнене сполоханого гуркоту, і хаос дивних неясних звуків вихорем носиться перед вами. Справді, чи не ті самі почування вмить охоплять вас у вихорі сільського ярмарку, коли весь люд зростається в одне величезне чудище й ворушиться всім своїм тулубом на майдані та в тісних вулицях, кричить, гогоче, гримить? Шум, сварка, мукання, мекання, рев — усе зливається в один безладний гомін. Воли, мішки, сіно, цигани, горшки, баби, пірники, шапки — все яскраво, строкато, безладно метушиться купами і снується перед очима. Слова різноголосої мови потопляють одні одних, і жодне не вихо-
