Сторінка:Гоголь М. Одруження (1938).djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Степан. Хороша.

Подкольосін. Ти пробував чистити нею чоботи?

Степан. Пробував.

Подкольосін. Що ж, блищить?

Степан. Блищать то вона блищить добре.

Подкольосін. А як давав він тобі ваксу, то не питав, навіщо, мовляв, панові потрібна така вакса?

Степан. Ні.

Подкольосін. А не говорив часом: чи не має, мовляв, пан на думці одружитися?

Степан. Ні, нічого не говорив.

Подкольосін. Ну, гаразд, іди собі!

Степан виходить.
 
Ява 5

Подкольосін (сам). Здається, пуста річ — чоботи, а отжеж, як погано пошиті, та руда вакса, вже в доброму товаристві й не буде такої пошани. Все якось воно не теє… От ще гидко, як оті мозолі. Ладен витерпіти бо-зна що, аби не мозолі. Ей, Степан!

 
Ява 6
Подкольосін, Степан.

Степан. Чого зволите?

Подкольосін. Ти говорив шевцеві, щоб не було мозолей?

Степан. Говорив.