поставлено, а всі справи він робить. Іван Кузьмич Подкольосін.
Ярина Пантелеймонівна. Такечки. Прошу уклінно сідати.
Старіков (вклоняючись жваво й швидко, по-купецькому, і злегка беручись у боки). Здраствуйте, Ярина Пантелеймонівна! Хлопці на Гостиному дворі казали, що продаєте вовну, матінко?
Агафія Тихонівна (відвертаючись з зневагою, напівголосно, але так, що він чує). Тут не купецька крамниця.
Старіков. Овва! Чи не в пору прийшли? чи й без нас справу обладнали?
Ярина Пантелеймонівна. Прошу, прошу, Олексій Дмитрович, хоч вовни не продаємо, а приходові раді. Прошу сідати, будь ласка.
Яєчниця. Чудна погода сьогодні: ранком було зовсім зібралося на дощ, а ось тепер неначе й розійшлося.
Агафія Тихонівна. Еге ж, це вже не знати що за погода: іноді ясно, а іншим часом зовсім роздощиться. Дуже велика неприємність.
Жевакін. От у Сіцілії, добродійко, ми були з ескадрою у весняну пору, — коли рівняти
