Агафія Тихонівна (збентежено). Не треба, добродію… не треба… (В бік.) Нічого не тямлю, що кажу.
Яєчниця. Як не треба? в якому відношенні не треба?
Агафія Тихонівна. Нічого, добродію, нічого… Я не те… (Наважившись.) Геть звідси!.. (В бік, сплеснувши руками.) Ах, боже мій, що це я сказала?
Яєчниця. Як „геть звідси?“ Що це таке значить: „геть звідси?“ Дозвольте довідатись, що ви розумієте під цим? (Взявшись у боки, підступає до нее грізно.)
Агафія Тихонівна (глянувши йому в лице, скрикує). Ой, приб'є, приб'є! (Втікає.)
Яєчниця. Що це за притча така! Оце, справді, історія!
Голос Кочкарьова. Та входь, входь, чого ж ти зупинився?
Голос Подкольосіна. Та йди ти попереду. Я тільки на хвилину оправлюсь: розстебнулося стремінце.
Голос Кочкарьова. Та ти втечеш знов.
Голос Подкольосіна. Ні, не втечу! їй-богу, не втечу!
