Кочкарьов (йому). Нічого, нічого! (Їй тихо.) Будьте відважніші, він дуже несміливий, старайтеся бути якомога розв'язнішою. Отак поведіть якнебудь бровами або, опустивши очі, так відразу й різонути його, лиходія, або виставте йому якнебудь плече, і нехай собі, ледащо, дивиться! Даремно, проте, ви не наділи плаття з короткими рукавами; а втім і це добре. (Вголос.) Ну, я лишаю вас у приємному товаристві! Я на хвилиночку загляну тільки до вас в їдальню та на кухню: треба розпорядитися, — зараз прийде офіціант, якому замовлено вечерю; може, й вина принесені… До побачення! (Подкольосіну.) Сміливіше! Сміливіше! (Виходить.)
Агафія Тихонівна. Будь ласка, прошу сідати.
Подкольосін. Ви, добродійко, любите кататися?
Агафія Тихонівна. Як це, кажете, кататися?
Подкольосін. На дачі дуже приємно влітку кататися човном.
Агафія Тихонівна. Еге, часом із знайомими прогулюємось.
