Перейти до вмісту

Сторінка:Гоголь М. Одруження (1938).djvu/79

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Подкольосін. Сьогодні восьме число (рахує на пальцях), дев'яте, десяте, одинадцяте… через двадцять два дні.

Агафія Тихонівна. Дивіться, як швидко!

Подкольосін. Я сьогоднішнього дня навіть не рахую.

Мовчанка.

Подкольосін. Який це сміливий російський народ!

Агафія Тихонівна. Як?

Подкольосін. А робітники. Стоять на самому вершечку… Я проходив повз будинок, так щекатурщик штукатурить і не боїться нічого.

Агафія Тихонівна. Еге ж. Та це в якому місці?

Подкольосін. А ось по тій дорозі, що я ходжу щодня в департамент. Адже я кожного ранку ходжу на службу.

Мовчанка. Подкольосін знов починає барабанити пальцями, нарешті береться за капелюх і вклоняється.

Агафія Тихонівна. А ви вже хочете?..

Подкольосін. Еге. Вибачте, що, може, надокучив вам.

Агафія Тихонівна. Як можна! Навпаки, я повинна дякувати за таке проводження часу.

Подкольосін (посміхаючись). А мені так, далебі, здається, що я надокучив.