помітить одно лише „трояндочки отакі“. Крім „трояндочок“, для нього ніщо на світі не існує. Онучкін — людина, яка живе одним і марить про одно — вище товариство, якого вона ніколи і в сні не бачила і з яким в неї нема нічого спільного. Він уважає себе освіченою людиною і, почувши про Сіцілію, негайно захотів дізнатися, чи розмовляють там „панночки“ по-французькому. Панночки, французька мова і поводження вищого товариства — в цьому для нього і сенс життя, і мета життя, і крім цього для нього ніщо не існує. Багато зустрічається Онучкіних на білому світі: то вони найгучніше за всіх плещуть акторам і викликають їх; то вони захоплюються всякими заяложеними і грубими двозначностями у водевілі і засуджують п'єси за непристойний тон; то вони не люблять ні на сцені, ні в книжках людей низького звання і грубих висловів. Онучкін — у найвищій мірі типова особа, для зображення якої в театрі треба багато розуму і таланту. П'ята дійова особа — Яєчниця (екзекутор). Це — людина груба, матеріальна; але він живе і служить у Петербурзі — отже не подібний до провінціального ведмедя. Взагалі для доброго виконання ролей, створених Гоголем, акторам найпотрібніші наівність, відсутність усякого бажання і зусилля смішити. Коли людина має в собі щось смішне або якесь уразливе місце, вона тим і викликає сміх, що не припускає в
