Перейти до вмісту

Сторінка:Гоголь М. Ревізор (1927).djvu/76

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

прочитати що небудь втішне… Як ваше прізвище? Я все забуваю.

Артем Пилипович. Земляника.

Хлестаков. А, правда! Земляника. А що, скажіть, будь ласка, є у вас діточки?

Артем Пилипович. А якже — пятеро, двоє вже дорослих.

Хлестаков. Кажете, дорослих! Ну, а як вони… як вони теє-то…

Артем Пилипович. То є, чи ви не ласкаві спитати, як їм на імя?

Хлестаков. Так, так! Як їм на імя?

Артем Пилипович. Микола, Іван, Лисавета, Марія і Перепетуя.

Хлестаков. То гарно.

Артем Пилипович. Не смію більше турбувати вас своєю особою, та забирати дорогий час, який потрібний на святі обовязки… (Кланяється і збирається вийти).

Хлестаков (проводячи його). Ні, ні, нічого. Алеж все те, що ви мені росповідали, дуже смішне. Будь ласка, коли небудь, ще іншим разом… Я це дуже люблю. (Вертається і відчинивши двері, кричить за ним). Слухайте! як вас! Я все забуваю, як вас по імени і по батькови!

Артем Пилипович. Артем Пилипович.

Хлестаков. От що, Артеме Пилиповичу! Мені трапилась дивна пригода: в дорозі зовсім витратився. Не моглиб ви позичити мені карбованців чотириста?

Артем Пилипович. Чомуж ні?

Хлестаков. А, то гарно! Дуже вам вдячний.

 
ЯВА 7.
(Хлестаков, Бобчинський і Добчинський).

Бобчинський. Маю честь представитися: громадянин тутешнього міста, Петро, Іванів син, Бобчинський.

Добчинський. Дідич Петро Іванів син, Добчинський.