Сторінка:Гоголь М. Тарас Бульба (1937).djvu/113

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

та не напився чоловік? Гріха тут нема. А ми от краще покажемо їм, як то нападати на безвинних людей. Перше били добре, а вже тепер поб'ємо так, що й п'ят не понесуть додому.

Мова курінного отамана сподобалася козакам. Вони підвели вже зовсім похилені голови, і багато хто схвально кивнув головою, промовивши: — Добре сказав Кукубенко! — А Тарас Бульба, який стояв недалеко від кошового, мовив: — А що, кошовий, мабуть, Кукубенко правду сказав! Що ти скажеш на це?

— А що скажу? блажен і батько, що породив такого сина: ще не велика мудрість сказати докірливе слово, але більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його, додало б духу йому, як остроги додають духу коневі після водопою. Я сам хотів вам сказати потім розважливе слово, та Кукубенко догадався перше.

— Добре сказав і кошовий! — озвалося в лавах запорожців. — Добре слово! — повторили інші. І найсивіші, що стояли, як сиві голуби, і ті кивнули головою і, моргнувши сивим усом, тихо мовили: — Добре сказане слово!