гнана в місто ні з чим. Євреї одначе скористувалися вилазкою і прошохали все: куди й чого рушили запорожці, і з якою старшиною, і які саме курені, і скільки їх числом, і скільки зосталося на місці, і що вони гадають робити; одне слово, через кілька вже хвилин у місті довідались про все. Полковники підбадьорились і готувалися дати бій. Тарас бачив те з руху та галасу в місті і жваво порядкував, лаштував, роздавав накази, поставив у три табори курені, обгородивши їх возами на зразок фортець, — рід бою, в якому бували непереможні запорожці; двом куреням звелів стати на засідку; повбивав частину поля гострими кілками, ламаною зброєю, уламками списів, щоб при нагоді нагнати туди ворожу кінноту, І коли все було зроблено як треба, сказав промову до козаків, не на те, щоб підбадьорити й підохотити їх, — знав, що й без того міцні вони духом, — а просто самому хотілося висловити все, що було на серці.
— Хочеться мені сказати вам, панове, що таке є наше товариство. Ми чули від батьків і дідів, у якій шані у всіх була земля наша: і грекам узнаки далася, і з Царгорода брала червінці, і міста були пишні, і церкви,
