— Як? нехай думає, що горілка? — сказав єврей і схопив себе обома руками за пейсики, і потім підняв догори обидві руки.
— Ну, чого ж ти так сторопів?
— А пан хіба не знає, що бог на те створив горілку, щоб її кожен куштував? там усе ласуни: шляхтич верстов п'ять буде бігти за бочкою, продовбає дірочку, зараз побачить, що не тече, і скаже: — Єврей не повезе порожньої бочки, мабуть, тут щось є. Схопити єврея, зв'язати єврея, відібрати всі гроші у єврея, посадити в тюрму єврея! — Бо все, що тільки є недоброго, звалюють на єврея; бо єврея кожен має за собаку; бо думають, що вже й не людина, коли єврей!
— Ну, то поклади мене у віз з рибою.
— Не можна, пане, їй-богу, не можна! По всій Польщі люди голодні тепер, як собаки: і рибу розкрадуть, і пана налапають.
— То вези мене хоч на чорті — тільки вези!
— Слухай, слухай, пане! — сказав єврей, підсунувши закоти рукавів своїх і підходячи до нього з розставленими руками: — ось що ми зробимо: тепер будують скрізь фортеці й замки; з Німеччини приїхали французькі інженери, а тому по дорогах везуть багато
