Увага. В таких випадках з перед -чик переходить у ж: покажчик, прикажчик і т. д.
3. Закінчення -ство прилучаємо до пня: цар-ство, пан-ство, брат-ство, сусід-ство, студент-ство…
Коли-ж пень кінчається на к, ч, ць, тоді пишемо -цтво: парубок — парубоцтво, козак — козацтво, бурсак — бурсацтво, калік-а — каліцтво, ткач — ткацтво, мистець — мистецтво, молодець - молодецтво і т. д.
1. Прикметники (заїменники та числівники) твердої одміни кінчаються на -ий, -а, -е, м'якої — на -ій, -я, -є: добрий, -а, -е, такий, -а, -е, другий, -а, -е; синій, -я, -є, безкраїй, -я, -є, третій, -я, -є.
Увага. В прикметниках (також заімен. та числівн.) чолов. та середн. р. твердої одміни (що кінч. в родов. одмінкові на -ого: гарний — гарного, довгий — довгого) завжди пишемо. -ий: ловкий, короткий, такий, довгий, лихий, ворожий, вовчий, дешевший, перший, невмірущий, і т. д.
2. У родов. (і знах.) одмінкові одн.в прикметниках чолов, р. завжди пишемо -ого (у твердій одміні), -ього (в м'якій одміні): доброго, гарного, лихого, заячого, ворожого, батькового; синього, осіннього, третього і т. д.
3. У давальн. та місцев. відмінках однини в прикметниках жіноч. р. (також заімен. та числівн.) завжди пишемо -ій (а не -і): добрій жінці, моїй мамі,
198