в сивій шапці, маминій хустці, в своїй каті, на першій лаві і т. д.
4. У місцев. відмінкові одн. в прикметниках чолов. та середн. роду пишемо -ому, -ьому або -ім: у темному лісі і в темнім лісі, у синьому морі і в синім морі…
5. У родов. відмінкові однини в прикметниках жіноч. р. пишемо -ої, -ьої, а в орудн. -ою, -ьою (а не -ой, -ьой): гарної, високої, синьої, ранньої; гарною, доброю, ранньою, осінньою, третьою і т. д.
6. У закінченнях множини в прикметниках (також заімен. та числівн.) твердої одміни скрізь, окрім називн. відмінка, що кінч, на -і, вимовляємо й пишемо -и (родов. та місц. -их, давальн. -им, орудн. -ими): добр-і, добр-их, добр-им, добр-ими; тонк-і, тонк-их, тонк-им, тонк-ими; так-і, так-их, так-им, так-ими; свіж-і, свіж-их, свіж-им, свіж-ими; перш-і, перш-их, перш-им, перш-ими і т. д,
7. Прикметники, окрім звичайної форми називного мн, на -і, мають повну (довгу) форму називн. на -ії: добрії, високії, тихії, синії і т. д.
У другому ступені прикметників пишемо 1) -іший (а не -йіший, -їщий), 2) -ший, 3) -чий:
1) веселіший, -а, -е, сильніший, а, -е, добріший, густіший, здоровіший і т. д., 2) довший, тихший, грубший, більший, менший і т. д., 3) солодчий, швидчий і т. д.
Увага. Приголосна з перед -чий зміняється на ж, а с — на ш; шч означуємо літерою щ:нижчий (з низ-чий), вужчий, ближчий, вищий (з виш-чий), кращий (з крашчий) і т. д.
199
