з речівниками: що-вечір, що-вечора, що-години, що-хвилини, що-день, що-дня, що-ніч, що-ночі, що-ранку, що-року, що-місяця, що-тижня, що-неділі, що-понеділка і т. д.; також що-найкраще, що-найліпше, що-найдужче, але щоденно, щомісячно, щорічно І т. д.
8. Сь пишемо вкупі з прислівниками: якось, такось, колись, кудись, десь і т. д.
9. У прислівниках: завжди, всюди пишемо на кінці -и, а не -е.
1. Злучники: би, б, же, ж пишемо з попереднім словом через розділку:
а) він-би, який-би, був-би, пішов-би, міг-би, тепер-би і т. д.; могла-б, була-б, ходили-б, коли-б, хоча-б, де-б, все-б, вона-б, що-б (заімен. Що-б не було) і т. д.
- Примітка. Заіменник що-б треба відріжняти від злучника щоб, в котрім б не відділяємо: І Господа просить, щоб послав він доші вночі і дробнії роси, щоб калина прийнялася (Шевченко).
б) який-же, він-же, чоловік-же, сказав-же, зараз-же, там-же, тут-же і т. д.. було-ж, робила-ж, сама-ж, коли-ж, взагалі-ж, те-ж саме, таке-ж, але-ж і т. д.
- Примітка. I. Злучник 6, би пишемо вкупі в складних злучниках; ніби, щоб, щоби, якби, цеб-то, (себ-то), тоб-то.
- II. Злучник ж, же пишемо вкупі в складних злучниках: аж, таж, також, тож, теж, отож, ніж, також, якож; адже, отже, авже, майже, невже, якже.
207
