Полтвою, палату для підстарости і канцелярію в Середньому місті біля костелика св. Духа. На старому ринку побудовано тоді ратуш, де заведено консулярні суди і архив. В 1578 р. збудовано на передмісті Липобоки над Бугом славну папірню, яку знесла повінь в 1714 р.
В перших десятках XVII в. межували бузецькі ґрунти з селами Волиця Деревлянська, Боложинів, Пітрич, Утішків, Красне, Журатин, Кізлів і Купче.
Само місто ділилося на три части: Старе місто з 37 домами, костелом св. Станислава і церквою св. Миколи, Середнє місто з старостинським будинком, костелом св. Духа та млинами королівським і домініканським, та Нове місто з парохіяльним костелом і укріпленим монастирем Домініканів. Як бачимо збереглася горстка українських міщан в Старому місті біля Миколаївської церкви. Більшість Українців остала на передмістях. Передмістя ділено на лани: Німецький бік з 4½ лана, Липобоки — 22 лани, Довга сторона — 23¼ лана з церквою св. Покрови. Воляни — 8¼ лана з церквою св. Онуфрія, Підзамче з 4 ланами і монастирем і церквою Василіян. Довжина валів, які окружали місто, сягала одної милі.
В 1654 р. знищили Буськ козаки Хмельницького, при чому по словах люстрації з 1659 р. з бузецького замку не остало ані кілка, усі вали і укріплення знесено, знищено парохіяльний костел і всі костели разом з укріпленим домініканським монастирем. В парі з тим знищено й міські привілеї, які були олицетворенням кривди місце-
