Два роки згодом тікав через Сокаль, перед шведами, польський король Август II. що зупинився обозом на бабинецьких полях.
В 1708 р. розбив Адам Сєнявскі, противник короля Ліщиньского, отаборене під Сокалем литовське військо.
Про занепад міста й торговельного життя у ньому, свідчить між и. збережений декрет Ксаверія Потоцького з 1725 р. У ньому він, „запобігаючи дальшій руїні міста“, заборонює, під карою ста гривень і конфіскати товару, перекупкам і різникам торгувати по вулицях, наказуючи торгувати виключно в ринку, що стояв тоді пусткою, при чому до багатьох ґрунтів у ринку навіть власники не хотіли зголошуватися. Ті опустілі ґрунти наказав Потоцькі маґістратові конфіскувати й продавати тим, якіб дали запоруку, що на них побудуються.
Поза ринком могли ітнуваги тільки блаватні й суконні склепи, та аптики. Рівночасно Потоцькі доручає маґістратові, щоби цей подбав про правильне відбування ярмарків, що тоді були великому занепаді…
В парі з тим, як падало й убожіло місто, поволі росли кріпшали жиди, що донедавна стиснуті до (нерозбірливий текст)ох домів у місті тепер почали його формально заливати. В 1751 р. переселилися сюди м. и. прогнані з Тартакова два жидівські друкарі.
