наївности, хитро закроєна політично-історична небилиця. На жаль вона протягом цілих століть була моральною зброєю, якої вістря було звернене проти нас і як таку, ми її тут наводимо.
Велика пожежа монастиря в 1843 р. потягла за собою крім загального знищення й затрату чудотворної ікони, що так довго була атракційною силою для цеї „кресової" станиці польщини на нашій землі.
Збереглася з пожежі вежа з годинником роботи Івана Черневського з Жовкви з 1748 р. дзвіниця та ризниця. В 1848 р. закінчено відбудову монастиря, при чому в головному вівтарі костела вміщено копію давної ікони Богородиці.
Але ще одна пожежа в 1870 р. знищилабмонастир так, що пізніша обнова відібрала йому весь його старовинний характер.
З оборонних мурів монастиря осталися тільки дві башти та останки, нині вже перебудованих мурів.
Старий парохіяльний костел стояв над Бугом на місці, де тепер стоїть костелик св. Івана Предотечі, з 1882 р. В 1772 р. він погорів, після чого в 1784 р. замінено на парохіяльний костел скасованих Бриґідок. Останній, обновлений після пожежі 1870 р., нічим незамітний. Цікавіщі тут старі оборонні мури з мальовничими баштами.
