Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/101

Як сумує дівчинонька, серденько моє!..
 «Де мій милий? Що він робить? де він забаривсь?
 Може з іншою якою уже одруживсь!»
 Дума дівка; серцю важко, сльози на очах,
 І пустий простягсь далеко перед нею шлях…

1844