Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/102

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
V
 
МАРУСЯ

«Я знаю, Марусе, дівочу натуру!»
Так мати старая казала дочці:
«І я дівувала, була молодою —
Тоді парубки все були молодці —
На грищі співала, на досвітках пряла,
На вулиці часом до світа гуляла…
А бувало, стане скушно,
Серце ниє та болить.
В грудях важко: плачеш, плачеш…
Божий світ не веселить!..
У саду пташки щебечуть,
По степу цвітуть квітки,
Як послухаєш, як глянеш, —
Плачеш бо-зна од чого!..