Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/50

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
VIII
 
ГОРОБЦІ ДА ВИШНЯ

Глянь, глянь, летять, да їх летить чимало.
Куди оце летять з оселі Горобці?
Дивлюсь, у сад побрались молодці.
На Вишеньці їх геть-то насідало,
І бенкет зараз підняли;
Цвірінькають, джеркочуть, знай на Вишні,
Зранку самого до пізньої пори.
 Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі,
 Що Вишеньці моїй предобре у саду,
 Що їй превесело, бо як край неї йду,
 Або і так коли зирну у сад із хати,
 Все зволять горобці по гілечкам скакати.
Ось тиждень як не був, дивлюсь — кат його ма!
На Вишеньці гостей нема.