РОЖА ТА ХМІЛЬ
Охріме, дядечку! будь ласка, схаменись:
Ти чоловік і з хлібом і з волами,
І грошики у тебе завелись, —
Який тебе лихий ізніс
І побратав з панами?
Покинь їх, хай їм цур, із ними не водись,
А то, коли к тобі не заверну у хату,
Ти з благородієм сидиш за панібрата,
І чарка каторжна гуляє по столі.
Чи то в село лихий примчить якого
Паничика, мовляють, судового,
Та сарана живе на твоєму добрі.
Або і возний сам, червоний, ніби квітка,
Деньків по п'ятеро кружляє у тебе,
