Ти змалку так любив мене, як пугу пес…
Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване?
Чи знаєш, що як ти чоломкаться ідеш,
Чогось мене морозить стане?…
В далекій стороні — в якій, про те не знаю:
Мабуть в Німеччині, а може і в Китаї, —
Хтось разом оженивсь на трьох жінках.
Загомонів народ, почувши гріх великий;
Жінки голосять так, що страх!
„Глянь, що це коять чоловіки!
Як їм по три нас можна брать,
Так хай позволять нам держать їх хоч по п'ять!
Гвалтують, сказано, на-всправжки цокотухи.
Ось цяя вісточка і до царя дійшла,
А царь був, мабуть, не макуха, —
Розлютовався він і злість його взяла.
„О! почекайте лиш, не буде в ваc охоти
За живота чортам служить!“
Царь грізно загукав і люльку став палить,
І в люльку пхав огонь, і люлька гасла в роті;
А далі схаменувсь, за радою послав.
Як слідує, в празничному наряді
Пред очі царськії совіт вельможний став.
Царь двічі кашлянув, рукою ус розгладив
