Сторінка:Гребінка Євген. Українські твори (Київ, 1906).djvu/88

Прощай, мій покою, пускаюсь у море,
І може недоля і лютеє горе
 Пограються з човном моїм!…

 

---

 

II.

 

ВАРЕНА.

 

Disparaisser, on vous l'ordonne, 
Rotis, pompeux, fins entremets!

I. B. Radet.

 Геть галушки, з стола печене,
 Знімайте божий хліб і сіль,
 І сало з яйцями пряжене —
 Варену, хлопче, при на стіл!
Хай чарка забрязка, хай весело буде!
Нехай погуляють хрещенії люде!

 Із нас тихенько кожний їсть,
 Як тільки що обід почнеться,
 А як хлиснуть по п'ять, по шість —
 Де в Бога річ та набереться;
Регочуться дуже, мов бджоли гудуть,
Вигадують штуки і всячину гнуть.

 Хто баляндраси точить дівці,
 Хто лає подушне й мирське;
 Там Опанас Грицьковій жінці
 На ухо шепче щось таке,
А та червоніє, мов повная рожа,
І каже тихенько: „на що це похоже!“

 Маруся — дівка, страх, плоха,
Зовсім мов панна, хоч за книжки,