Прощай, мій покою, пускаюсь у море,
І може недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм!…
Disparaisser, on vous l'ordonne,
Rotis, pompeux, fins entremets!
I. B. Radet.
Геть галушки, з стола печене,
Знімайте божий хліб і сіль,
І сало з яйцями пряжене —
Варену, хлопче, при на стіл!
Хай чарка забрязка, хай весело буде!
Нехай погуляють хрещенії люде!
Із нас тихенько кожний їсть,
Як тільки що обід почнеться,
А як хлиснуть по п'ять, по шість —
Де в Бога річ та набереться;
Регочуться дуже, мов бджоли гудуть,
Вигадують штуки і всячину гнуть.
Хто баляндраси точить дівці,
Хто лає подушне й мирське;
Там Опанас Грицьковій жінці
На ухо шепче щось таке,
А та червоніє, мов повная рожа,
І каже тихенько: „на що це похоже!“
Маруся — дівка, страх, плоха,
Зовсім мов панна, хоч за книжки,