(Гол.), невпійма́нний — що його не можна впіймати Наз. 12/34, невгава́нний — що не вгаває, що його не можна впинити Мик. 112, роздрижанний — що почав дрижати, що постійно дрижить. Ці субтельні різниці значення прикметників у нас ще не знаходять зрозуміння, але в В. Україні їх добре відчувають, і тому Голоскевич у своєму Словнику подає дуже часто паралєльні форми дієприкметників (н, нн), напр : недозво́лений — заборонений, недозволе́нний (що його не можна дозволити), недото́рканий і недоторка́нний. Нар. -анний стоїть тільки при дієсловах перехідних, а тоді форму „невгаванний“ можна пояснити собі впливом аналогії.
Дуже поширений у новотворах нар. -ливий, що творить нові слова від дієслів: завбачливий — що передбачує, переконливий — що переконує Д., довірливий Любч. 40, недото́ркливий ib. 69: 1) такий, що його не доторкають і 2) що його не можна доторкати[1], тремтливий Наз. 14/34, приголомшливий Лейт. 36, захо́пливий — що захоплює ib. 46, Д. 24б/34, доброді́йливий Лейт. 97, загро́зливий (Мик. 148, Д. 293/34), приємливий[2] — що його можна прийняти (Д. 219/34),
——————